Козацьке
свято «Будемо козаками»
До
Дня українського козацтва
Учень1. Хай ця пісня святково лунає.
Всі ми діти козацького краю.
Україна – священна держава,
Наша гордість і прадідів слава.
Учень
2. Є багато країн на землі
В них озера, річки і долини
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди-Батьківщина.
Учень
3. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Учень
4. Є багато пташок голосних
Любі, милі
нам співи пташині,
Та завжди наймиліші з них
Будуть ті, що у рідній країні.
Учениця
1. Батьківщина-сонечко, рідний край!
Тут топчу я стежку з краю в карай!
Тут я народилася тут росту
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Учень
5. Соловїну, барвінкову,
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки
Учень
6. Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звалась веселково Україною
Нене зачарована моя.
Учень
7. Вишиту колоссям і калиною.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім Україна.
Учень
8. Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я.
Всі разом,всі вкупі, як гроно калини
Мій батько, мама і я.
Учень
9. Вишита колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і мечем,
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не дорікне.
Кошовий
Кіш “Молода Січ” рівняйсь, струнко!
Нехай же буде свято в нас на славу!
Рівняймось!Струнко! Лине Гімн держави!
(Звучить Гімн України).
Учень10. За Дніпровими порогами,
За південними дорогами,
За степами, за широкими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вольную,
Україну свою рідную,
Як зіницю берегли.
Ведучий.
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300
років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі
від нападів турків і татар, від польських та московських колонізаторів, а також
від розпродажу між українськими магнатами.
Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними
людьми.
Ведучий. Козаки
мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у
старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував
спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис,
луки і стріли.
Кошовий. (звертається
до гурту)
А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час
до коша козачаток прийнять?
Писар
Саме час! Саме час!
В самий раз!
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На наше коло викликаю,
Їх перевірити жадаю!
Кошовий.
Поведу таку я річ:
- Що ви знаєте про Січ
І про нашу Україну?
Учень
11. Знаю, батьку, славна Січ
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляли!
Учень
12. Лиха ж отчий край зазнав…
(не бажаємо нікому).
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.
Учень
13. Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекала
Учень14.
Але наш народ боровсь…
І Хмельницький в нас знайшовсь,
І Сірко і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко…
Учень
15. Запорожець завжди знає,
Звідки ворог зазіхає.
Зможуть зайд перемогти
Запорожці – козаки
Учень
16. Золотою ниткою історії
Сшиємо козацтва сторінки,
Хоч часи минулого суворі,
В спадщину ж лишили козаки.
Учень
17. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм.
Відродивши чистоту традицій
Єдність із минулими відчуваєм.
Учениця
1. Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
Учениця 2. Ми
козачки славні,
Ми козачки вправні,
Силу, швидкість, вправність, вроду –
Все віддам я для народу.
Учень
18. Так завжди я
буду жити,
Рідний край буду любити,
Українцям помагати,
Україна – моя мати.
Учень
19. Знай і ти своє любити,
Все вивчати й цінувати.
Знай,
що найчесніше діло –
Свого боронити сміло.
Учень
20. Ми є діти українські –
Український славний рід!
Дбаймо, щоб про нас усюди
Добра слава йшла у світ.
Учень
21. Намалюєм гарні
вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм
Та ще й вас научимо.
Пісня "Гей, там на горі Січ іде"
Кошовий.
Що говорить вам “козак” –
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?
1.
Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народу щасну долю.
2. Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – Батьківщина.
3. Козак – слабкому захисник
Цінити побратимство звик!
4. Козак усім народам друг,
І лицарський у нього дух.
5. Козак
вкраїнську любить мову
Він завжди здержить своє слово!
Ведучий. Козак веселий і дотепний,
Завжди знайде вихід із скрутної ситуації.
Послухайте гумореску Степана Руданського
КОЗАК І КОРОЛЬ
Став
багатий колись пан
Короля
благати,
Щоб
король йому зволив
Воєводство
дати.
А
король йому й сказав:
«Відгадай
три штуки,
Відгадаєш
— тоді на!
А
як ні — на муки!
Перша
штука: скільки зір
В
небі серед літа?
Друга
штука: покажи
Середину
світа!
Третя
штука: угадай,
Що
думати буду?
І
от тобі цілий рік
Для
того розсуду!»
Відійшов
багач назад
Та
так йому нудно!
Не
вгадати — так біда,
А
вгадати — трудно!
Сидить,
плаче, неборак.
Козак
проїжджає...
«Чого
плачете ви так?» —
Багача
питає.
Той
і каже, так і так!..
«Не
журіться, діду!
Коли
так, то я за вас
На
відвіт поїду!»
І
палицю в руки взяв,
В
кожух одягнувся,
Чорні
вуса підбілив,
В
чоботи узувся.
І
чимдуж до короля.
Король
поглядає,
«А
що, пане, скілько зір?»
—
З міною питає.
А
той поли ті підняв,
Чи
як довелося:
—
Стілько,— каже,— в небі зір,
Скілько
тут волосся.
Задумався
сам король
Від
сего відвіту.
«Ану,—
каже,— покажи
Середину
світу!»
А
той палицю підняв,
Може,
з піваршина,
Та
в підлогу нею гуп:
—
Отут середина!
Почухався
наш король,
Ще
раз поглядає.
«Що
ж я думаю тепер?» —
Козака
питає.
—
Думаєте, що я пан!
«Або
що за річі?»
—
То ті річі, що не пан,
А
козак із Січі!
Здивувався
наш король,
Подарував
тому,
А
козака відіслав
В
золоті додому!
Козак.
В степу край кургану
Сяду, спочину.
Подивлюсь довкола
На Вкраїну милу.
Будуть трави шепотіти
І пташки співати.
Будуть квіти з буйним вітром
В колі танцювати.
Танець.
Ми є діти українські
Хлопці та дівчата
Рідний край наш –
Україна
Красна і багата.
Щоб цвіла Україна
моя,
Ми даємо обіцянку
нині
Вчитись
так, щоб набуті знання
Пригодились моїй Батьківщині.
Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте
Так Україна жити буде,
Так наша доля процвіте!
Присягаєм край наш рідний
Над усе любити,
Народ рідний шанувати
І для нього жити.
Всі: Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!
Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити. А зараз
я зачитаю вам клятву.
Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем
своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто
клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе
розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в
ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Присягаюсь!
Діти.
Присягаюсь!
Писар.
Козачат усі щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!
Кошовий.
Кожен козак повинен знати і виконувати
заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим козачатам.
Писар.
(читає з Грамоти)
Заповіді козаків
1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за
життя.
2.По тобі судять про все козацтво і народ
твій.
3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає
ні князя, ні раба, але всі раби Божії”
4.Будь працьовитий, не ледарюй.
5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6.Дотримуйся слова. Слово козака багато
важить.
7.Поважай старших, шануй старість.
8.Тримайся віри предків, живи за звичаями
свого народу.
9.Загинь, а товариша виручай.
10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом.
Частіше козацькії думи читайте,
Частіше козацькую пісню співайте.
Любіть Україну, як матір, любіть.
Козацькі заповіти у серце візьміть.
8. Незалежність українського
народу
Нам потрібно, друзі, завжди берегти.
Недаремно кров лилася за свободу –
Нашу волю здобували козаки.
Учень. Розквітай прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторная твоя.
Пісня
“Будем козаками”
Сл. Муз. Зарудного
Будем козаками
1. Ми, веселі і завзяті діти України,
Дуже любимо співати пісню солов`їну.
Дуже любимо співати пісню солов`їну.
Приспів
(2 р.):
Гей! Хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!
Гей! Хто любить
Наш козацький край,
З нами пісню
Дзвінко заспівай!
2. Ми кохаємося гідно в українській мові.
Розцвітай, наш краю рідний, квітами любові.
Розцвітай, наш краю рідний, квітами любові.
Приспів
(2 р.)
3. Не сумуйте, гори й ріки, не журіться, мами:
Коли виростем великі - будем козаками!
Коли виростем великі - будем козаками!
Приспів
(2 р.):
Учень
2. Ми
на славу веселились,
Танцювали і співали.
Ми на славу України.
Нашу Січ збирали
А усім вам побажати
Хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я.
Учень
3. Єднаймося ж, люди, у дружній
родині,
Бо ж ми – українського роду,
Хай злагода буде у нашій країні,
Добробут і щастя народу!
Немає коментарів:
Дописати коментар